Огляд |
|
|
|
|
У Харкові, вперше від початку повномасштабної війни, публіка побачила балет «Собор Паризької Богоматері»
23 жовтня, четвер
Поширити у Facebook
17 жовтня в межах фестивалю у Loft Stage Харківської національної опери хнатобівці показали один із найдраматичніших балетів світового репертуару — «Собор Паризької Богоматері» Цезаря Пуні. Цього дня вперше від початку повномасштабної війни публіка побачила постановку.
На сцені ожила Франція епохи Середньовіччя — не гламурна, а складна, темна, глибока, з її нетерпимістю, забобонами, пристрастями і болем. У центрі сюжету — долі кількох персонажів, яким кохання принесло не щастя, а страждання. Історії героїв балету переплітаються, як гілки одного старого дерева, що виросло біля стін готичної твердині — собору Нотр-Дам-де-Парі.
Балет в оригіналі має назву «Есмеральда», але харківські творці вистави наблизили лібрето до літературного першоджерела — роману Віктора Гюго.
Музика Цезаря Пуні така танцювальна, структурна, мелодійна, що виявилася чудовим матеріалом для хореографічної інтерпретації. Італійський композитор, який за життя створив понад 300 балетів, — справжній архітектор танцю, і його мелодії дозволяють не лише рухатися, а й думати, відчувати.
Партію прекрасної Есмеральди виконала заслужена артистка України Антоніна Радієвська. Її героїня — не просто ніжна й витончена циганка, а жінка з власним болем, гідністю, вірою.
Пластично складний, внутрішньо суперечливий, глибоко зворушливий образ Квазімодо втілив Борис Вендеревських.
Їхні сцени вражали глибоким драматизмом. А фінальне адажіо, сповнене ніжності й трагічної величі, зворушило залу до сліз.
Роль Феба де Шатопера — рішучого, але розгубленого юнака, який коливається між обов’язком і почуттям — виконав Олексій Мірошниченко.
Боган Тетерін втілив образ священника Клода Фролло, який згоряє від власної пристрасті та ненависті. Емоційно переконливою в ролі страждаючої Гудули була Олена Шлягіна.
Цього вечора глядачі стали свідками яскравих сценічних дебютів. Ми щиро вітаємо Бориса Вендеревських, Олексія Мірошниченка та Богдана Тетеріна з вдалими прем’єрними виступами.
У виставі також задіяні артисти балету, допоміжного складу та симфонічний оркестр Харків Опера під орудою Юрія Дяченка.
Балет, який було створено ще у середині ХІХ століття, дотепер хвилює серця людей. І коли у фіналі герої, зламані долею, поволі тануть у тінях Собору, зал завмирає. Балет закінчився, але враження у глядачів залишаться ще надовго…







Концертна організація: Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка
|